"... Які ж вам самим, усім малоросіянам, од них і їхніх орендарів і улюблених факторів, по сен час являлися кривди, тяготи, озлоблення та руйнації, тут ми тих не виказуємо, поневаж ви самі про них відаєте і пам'ятаєте. Теє тільки тут вам пригадуємо, що до такої прийшли були єсте неволі, що двом або трьом, котрі в місті на вулиці або в домі своєму зійшлися, заказано і невільно було поговорити і про потреби свої господарські побесідувати, без чого акти християнські й весільні бути не можуть. І що Бог Творець дав людині уста на глаголання, тії нам строгими указами своїми боронили і німувати над політику і всьогосвітні звичаї вам були наказали. Який то незносний тягар і уст замикання поневаж милость Божа всемогуча благословила і допомогла нам зброєю воєнною одсікти і одімкнути. Тоді нехай буде повсякчасно хвалене і славословлене ім'я Його Божеське...!

А тепер, як відати вам, усім взагалі малоросіянам, про те доносимо, так і до кампанії воєнної на прийдешнє діло воєнне вас закликаємо і заохочуємо... Кому з вас люба цілість отчизни нашої, України Малоросійської, і честь ваша шляхетська, вельми зневажана, топтана й лаяна, той всяк не як виродок, але як зичливий і люб'язний син отчнзни своєї, по вислуханню сього універсального ознаймування нашого, до нас на добрих конях і з справною зброєю прибувати і спільно з нами, прикладом старовічних, вапечних і многим народам в околичних краях славних предків своїх станути мужньо й одважно, при всемогучій помочі Божій, проти своїх грабівників, злобителів і супостатів, рачить. Бо як не зводите допомогти нам у сій воєнній кампанії, то відайте ж, як нас подолають, певне й вас усіх малоросіян, без жадного браку й респекту, подлуг давнього злого наміру свого, не тільки вогнем і мечем зруйнують і спустошать, але й рештки вас і дітей ваших у полон загорнуть і в неодмінну довічної неволі вберуть одежу. Ліпше тоді й корисніше нам за віру святу і за цілість отчнзни на пляцу воєнному, од зброї бойової полягти, ніж у домах своїх, яко невістюхам побитим бути... Прикладом славних і великих русів, предків своїх, за цілість отчизни і за поламання колишніх прав станьте спільно з нами проти тих своїх скривдителів і руїнників, з несумнівною надією своєю од бід нинішніх визволення і всемогучої благодаті Божої, в прийдешньому случаю воєнному, на супостатів наших поміч нам сотворити готової...

... їхнього же велезібраного війська... найменше устрашитися не хочемо. Бо, якщо ветхий Рим, котрий усіх европейських городів матір'ю назватися може, многими панствами і монархіями володів і з шести сот чотиридесяти і п'яти тисяч війська свого колись пишався, з давніх тих віків далеко менших проти згаданої войовничої сили римської валечних русів з Русії, од помор'я Балтицького, альбо Німецького зібраних, за проводом князя їхнього, коли був узятий і чотирнадцять літ обладуваний, то нам тепер ґвалтом тих старожитніх русів, предків наших, хто може заборонити діяльности військової і применшити одваги лицарської?..."

(З універсалу Богдана Хмельницького, гетьмана славного Війська Реєстрового і Запорозького і всея по обох сторонах Дніпра сущої України Малоросійської, даного в обозі під Білою Церквою, року 1048, місяця мая, 28 дня.)

СЛОВО ВІД РЕДАКТОРА

ДО СПРАВИ СИДОРА ТВЕРДОХЛІБА

РОЗПОВІДЬ ІНЖ. ФЕДОРА ЯЦУРИ

АТЕНТАТ НА ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЬЩІ СТАНИСЛАВА ВОЙЦЄХОВСЬКОГО

І. РОЗПОВІДЬ ІНЖ. ФЕДОРА ЯЦУРИ

II. РОЗПОВІДЬ ТЕОФІЛЯ ОЛЬШАНСЬКОГО

КРАКІВСЬКИЙ ПРОЦЕС УВО

РОЗПОВІДЬ ТЕОДОРА СЕМАКОВСЬКОГО З КРАКОВА

РОЗПОВІДЬ ПАВЛА ЗАБОЛОЦЬКОГО З ПЕРЕМИШЛЯ